Щороку восени в Україні відзначають День української писемності та мови.
Цьогоріч ми вперше відзначали його 27 жовтня, з огляду на перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський стиль календаря. Свято започаткували 6 листопада 1997 року у пам’ять про святого Нестора Літописця. Президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.
Нестор Літописець (1056–1114) – монах Києво-Печерської лаври. Вважається, що саме він є автором першої писемної історії українських земель –«Повісті врем’яних літ». Доктор історичних наук Михайло Брайчевський називає Нестора одним з найбільших письменників раннього європейського середньовіччя, а його твір пов’язують з початком історії української літератури.
Писемність слов’янам створили Кирило та Мефодій. До нас не дійшли писемні пам’ятки періоду їх безпосередньої діяльності – другої половини IX століття. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови, Кирило спершу створив глаголицю, а кирилицю розробили вже його учні – найімовірніше, в Східній Болгарії.
Кирилиця пізніше лягла в основу сучасних східнослов’янських, болгарського, сербського, македонського алфавітів, а глаголиця поступово вийшла з ужитку. Тим часом кирилиця поширилася на захід і північний захід, а з XI століття стала основним алфавітом слов’ян.
Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056–57 років створення. Остромирове Євангеліє писав киянин дяк Григорій на замовлення Остромира – з київського боярського роду. Книга вважається пам’яткою української мови, засвідчує її риси.
Інші українські найдавніші писемні пам’ятки:
- монети князя Володимира 988–1015;
- підпис 1063 року Анни, дочки князя Ярослава Мудрого – королеви Франції;
- Тмутороканський напис (на мармуровій плиті) 1068 року;
- післямови дяка Івана до Ізборників Святослава 1073 та 1076 й власне самі Ізборники;
- графіті Софії Київської.
Кирилиця зазнавала змін упродовж історії, що було зумовлено потребами суспільства
Перші книги кириличним шрифтом надрукував Швайпольт Фіоль у Кракові (дві з них датовані 1491 роком). Імовірно, замовниками Фіоля були українські культурні діячі. Іван Федоров видав у Львові перші друковані книжки: «Апостол» (1574) та «Буквар». Потім князь Василь-Костянтин Острозький заснував Острозьку друкарню, у якій Федоров продовжував друкувати книжки для освіти.
За традицією в цей день, усі, хто хоче долучитись до відзнчення свята пишуть радіодиктант національної єдності, до якого традиційно доєдналися й працівники працівники бібліотеки нашого університету.
Інформацію підготовлено за матеріалами сайту «Суспільне культура» https://suspilne.media/page/5-suspilne-culture-online/, фото з власного архіву співробітників бібліотеки.